12 серпня 2017 року голова райдержадміністрації Іван Вінник та голова громадської організації «Спілка учасників АТО та інших бойових дій Погребищенського району» Микола Маценко взяли участь у мітингу-реквіємі та відкритті обелісків двом воїнам — вихідцям Морозівської територіальної громади загиблих за свободу та незалежність країни під час проведення АТО.

  Війна на Сході України майже щоденно стукає у чиєсь вікно трагічною звісткою. Гинуть військові, які обороняють наші рубежі, та мирні жителі.

  Зрозуміло, що жоден пам'ятник чи почесті не повернуть батькам дітей, а дітям батьків, бо мова йде про людські трагедії, яких вже не виправити: почорнів світ для батьків та рідних, осиротіли діти.

  Вони обіцяли вернутися з перемогою, та доля розсудила інакше…

  Олександр Шелепун народився 8 березня 1971 року в с. Богатир. 1986 року закінчив Морозівську школу. Навчався в Погребищенському професійно-технічному училищі №42, потім служив морським піхотинцем Чорноморського флоту, працював в міліції, викладачем професійно-технічного училища, був приватним підприємцем, батько чотирьох доньок. Найменшенькій Владі на момент загибелі батька було лише три роки. З травня 2016 року Олександр в зоні антитерористичної операції у якості водія відділення протитанково-кулеметного взводу. У ніч з 11 на 12 серпня минулого року біля Попасної на Луганщині під час ворожого обстрілу загинув. Усе село сприйняло його смерть як своє горе, бо всі знали цю людину.

  Сергій Зулінський побачив світ на Благовіщення 1987 року. У першому класі навчався у Морозівці, а середню освіту вже здобув у школі №29 м. Вінниці, куди переїхали батьки. Опісля здобув фах маляра-штукатура. Був призваний на строкову службу, яку проходив у 95 аеромобільній бригаді. Після служби одружився, став щасливим батьком, але вже через місяць після народження донечки Злати був мобілізований і був відряджений у зону АТО. Серед незламних героїв-захисників Донецького аеропорту був і наш земляк. Загинув як герой у січні 2015 року. Нагороджений орденом за мужність, посмертно.

  — Війна показала хто є хто. Вона показала ціну нашої душі — дрібноту чи велич. Хлопці показали свою силу. Солдат найбільш беззахисна людина на світі. Солдат — це людина, яка розплачується найдорожчим — життям, — сказав, виступаючи перед присутніми сільський голова Дмитро Шамро. — Наші хлопці віддали його за нас. Вічна їм слава за те, що ми тут не бачимо війни, не свистять кулі і не прилітають осколки. Вони прийняли війну на себе. Будьмо гідними цих справжніх чоловіків і вічна їм пам’ять.

  — Ніхто ще кілька років тому не думав, що наші бійці будуть гинути, захищаючи країну від агресора, — каже голова райдержадміністрації Іван Вінник, який прибув у село, щоб вшанувати пам'ять загиблих. — Але так склалося і, мабуть, до того, що розв’язалася ця війна, призвела наша байдужість, сучасна ідеологія. Ворог думав, що Україну можна здолати, враховуючи, що недостатньо поставлено питання патріотичного виховання і думав, що переможе, але помилився, бо в Україні залишилися люди-патріоти. А своєю агресією ворог ще більш нас згуртував. Дякуючи таким мужнім українцям, як Олександр Шелепун і Сергій Зулінський ми можемо спокійно працювати, виховувати дітей. Вічна слава героям.

  Морозівський сільський голова Дмитро Шамро зняв з чорного граніту накидки і з пам’ятників мужні погляди у вічність спрямували Олександр Шелепун і Сергій Зулінський.

  Допоки ми живі — житиме в наших серцях пам'ять про героїв. Таким став лейтмотив виступів сьогоднішніх вихованців Морозівської школи.

  Священик місцевого храму відправив заупокійний молебень за захисників України різних поколінь та освятив пам’ятники.

  За матеріалами районної газети «Колос»