У чергову поїздку погребищенські волонтери попрямували туди, де несуть нелегку службу справжні чоловіки — наші захисники. Двома волонтерськими екіпажами нічним маршем у зону проведення Операції об’єднаних сил в напрямку Щастя через Соледар, Сіверськ, Лисичанськ, Сіверський Донець, Новий Айдар відвідали земляків Н. Корнійчук,

  В. Неспірного, О. Піщенюка, М. Кравця, Р. Нечитайла. Ночували в Щасті, де й виважили маршрут і можливості на наступний день. Уранці була зустріч з барменом ресторану «Рось» С. Руденком, якому, з-поміж інших продуктів, найбільш були до вподоби вареники, приготовлені працівниками згаданого закладу харчування.

  Воїн відразу ж подякував колегам у телефонній розмові. Вареники та домашні оселедці кількістю понад 20 відер приготували учні і викладачі ВПУ №42. Про їхню значимість переповів Сергій Скарбовійчук з підглянутої переписки наших воїнів у мережі Фейсбук:

  «Іду на домашні оселедці», відповідь: «Не йди, бо вже немає!». У відповідь з відчаєм: «Як немає, 5 хвилин тому просили, щоб приходив, відро ж було!». Хтось добрий натомість: «Та є ще, але поспішай, друже, швидко зникають!».

  Наступного ранку одна волонтерська машина поїхала на Станицю Луганську, де в підрозділах 59-ї бригади знаходиться найбільше наших земляків: М. Головатюк, О. Крупник, Б. Мацулевич, О. Погорілий, М. Назарчук, М. Герасюк, і передали їм гостинці, а потім на Світлодарську дугу — до С. Янчука…

  Інший екіпаж переправився через понтонний міст в районі Кримського на інший берег Сіверського Дінця. Саме тривали обстріли проросійськими бойовиками наших позицій із зброї, забороненої Мінськими угодами, тож під канонаду повезли гостинці до побратимів через Новотошківку, Золоте в напрямку Попасної. Далися взнаки фронтові дороги Луганської області, в багатьох випадках — це просто напрямки, то ж і не дивно, що в автомобілі майже вийшла з ладу гальмівна система, далі з обережністю рухалися на Авдіївку та Красногорівку. А в останньому пункті маршруту змогли собі дозволити перепочинок і волонтерів дуже радо зустрів підрозділ, бо, як з’ясувалось, у них більш як півроку ніхто з волонтерів не бував, оскільки бригада сформована безпосередньо на сході України і шефства як такого немає. Тож воїни радо проводили екскурсії, розповідали, як вони облаштували занедбані господарські споруди під казарми.

  Цією поїздкою вдалося охопити всіх земляків у зоні ООС, які були на телефонному зв’язку або місце їхнього розташування волонтери достеменно знали. Тож є надія, що під час наступних поїздок, які плануються під новорічні і Різдвяні свята буде більше бажаючих.

  Для тих, хто вважає, що їздити волонтерам не варто, що в наших захисників усе є і в них добрі зарплати, Сергій Скарбовійчук, координатор волонтерського руху району, зауважує:

  — Так, нині армійське забезпечення набагато краще, ніж було три—чотири роки тому, але домашніми харчами завжди хочеться поласувати. Можна, звісно, щось і докупити, але чи не думали ви, що інколи навіть підняти голову небезпечно для життя, а не те що перебігти в магазин?.. Та й там більшість військових стоять в лісосмугах, де магазинів немає. До того ж кошти — на банківських карточ­ках, а зняти їх можна тільки через банкомат… Тому волонтерам раді, а ще якщо є від юних погребищан малюнки і вітальні листівки, то це ще більше їх радує.

  Крім вищезгаданих домашніх заготовок, впродовж поїздок у жовтні—листопаді завезли картоплю, борщові набори, цибулю і часник, домашню консервацію, зібрану громадами району та учнями Черемошненської, Степанківської, Погребищенської №2 шкіл. Каву, чай, печиво, крупи і макаронні вироби — від підприємців Василя Петренка, Миколи Мотруніча, магазинів «Росинка», «Артеміда» (район цукрозаводу), «Іній», олія і яблука — від ФГ «Колотуцького», кролі — від саражинецьких підприємців.

  Ну, а спонсорами поїздок стали ФГ «Колотуцького» і ППА «Вікторія» — надали пальне, до того ж використали ті кошти, що зібрали жителі і підприємці міста Погребище, колектив міської ради. Окрема вдячність добродійникам: підприємцю Ганні Сіренко, яка передала 2 тисячі гривень, учаснику бойових дій Олександру Огороднику (тисяча гривень), Олексію Мельнику (2 тисячі гривень). У цих рядках варто згадати і благодійну допомогу ТОВ «Ярило», яке передало на фронт продуктові набори та прилад прихованого спостереження. Щира подяка колективу кафе «Ромашка» (керівник Надія Никитюк), вони не порахувалися зі своїми вихідними і виготовили 10 відер вареників. Активно спрацювали у цьому напрямку і активісти Дзюньківської територіальної громади. Як завжди, допомогли з посилками нашим захисникам парафіяни церкви Андрія Первозваного (м. Погребище) і настоятель цього храму отець Петро. А ще долучились до спільної справи Павло Антонюк, погребищенські пенсіонерки Л. Кільчук, Р. Сіренко та окремі жителі вулиці Гонти, рибалки з Павлівки.

  Можливо, кого не назвали в публікації з тих, хто сприяв в організації поїздок, тому від імені наших воїнів усім щиро дякуємо за посильну допомогу.

  Микола МАЦЕНКО, голова громадської організації «Спілка учасників АТО та інших бойових дій Погребищенського району». (Районна газета «Колос»)