Сільськогосподарські підприємства та фізичні особи, котрі вважають, що спалювання соломи та пожнивних решток принесе користь, часом призводять до непоправних наслідків і багатотисячних збитків. Більшість господарств, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Насправді ж спалювання — це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.

  Висока температура знищує мікрофлору ґрунту, що збіднює його склад і порушує його структуру. За нормальних умов залишки трави і листя перегнивають, утворюють гумус і підживлюють ґрунти. Випалювання стерні і сухої рослинності посилюють процеси водної та вітрової ерозії земель. Це призводить до деградації ґрунтів.

  Згораючи, азот, що є складовою гумусу, потрапляє в повітря у вигляді токсичних оксидів азоту.

  Разом з димом у повітря, а потім і в легені людини потрапляють важкі метали: діоксини, бензопірени та різноманітні карцерогенні сполуки. Це провокує загострення хронічних хвороб (астма, бронхіт, тонзиліт) та виникнення нових (в тому числі й онкологічних) захворювань.

  Знищуються молоді пагони рослин, насіння, корені майбутньої рослинності, так що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Пошкоджується прикоренева частина дерев, що може призвести до їх хвороб і загибелі. Це призводить до зменшення біорізноманіття і стійкості екосистеми загалом.

  Вогнем знищуються гнізда птахів, таких як: польовий і лісовий жайворонки, чайка, очеретяна і звичайна вівсянки, крижень, очеретянка тощо. Також знищуються тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки і лялечки, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Те, що для людей суха непотрібна трава, для інших живих істот – житло, притулок, їжа, будівельний матеріал для житла.

  Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для лісосмуг, лісів та степів, де може виникнути пожежа,. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км за годину, а у вітряну — до 30 км, при цьому висота полум’я може сягати двох метрів.

  Що стосується відповідальності за це порушення.

  Спалювання рослинних залишків суворо заборонене в Україні: ст. 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 3.6.14. та 3.7.1. «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», п. 3.6 та 6.4.2. «Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України», ст. 77–1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, лугів, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць без дозволу органів державного контролю у сфері охорони навколишнього середовища або порушення такого дозволу тягне за собою адміністративну відповідальність.

  До введення у дію змін до ст. 245 Кримінального кодексу України за спалювання стерні передбачалася тільки адміністративна відповідальність. Статтею 77–1 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачається штраф на громадян від десяти до двадцяти не¬оподатковуваних мінімумів доходів на громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів. У новій редакції кримінальної статті відповідальність за спалювання стерні значно збільшилася: штрафні санкції встановлені в розмірі від 5100 до 8500 грн. або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років (частина 1 ст. 245 КК України). Якщо ж такі дії призвели до загибелі людей або масової загибелі тварин, чи інших тяжких наслідків, то винним особам загрожує покарання на строк від п’яти до десяти років (ч. 2 ст. 245 КК України).

  Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Встановлення факту спалювання післяжнивних решток на землях сільськогосподарського призначення, які орендують місцеві жителі, є грубим порушенням ст. 27 ЗУ «Про рослинний світ» та п. 3.1.11 Правил пожежної безпеки у лісах України.

  За самовільне спалювання рослинності або її залишків Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає штрафні санкції: від 170 до 340 грн. громадянам, від 850 до 1190 грн. — посадовим особам.

  За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн, на посадових осіб — від 1190 до 1700 грн. А за нанесення особливо великих збитків передбачена кримінальна відповідальність.

  Якщо Ви стали свідками спалювання сухої рослинності:

  • повідомте поліцію (поліція зобов’язана прийняти виклик, приїхати на місце злочину і скласти протокол)
  • сфотографуйте порушення

  Дбайте про стан навколишнього середовища! Адже знищення стерні — це, водночас, забруднення атмосферного повітря, порушення стану біоценозів, зміни фізико-хімічного і гідрологічного режиму екотипів, порушення стабільності екосистеми району.

  Шлапак В.О., головний спеціаліст управління
агропромислового розвитку райдержадміністрації