З такого запитання розпочали бесіду з головою райдержадміністрації Іваном Вінником – адже з часу ухвалення законопроекту № 6327, Парламент уможливив початок змін уже на початку 2018 року. Проте ми і досі зустрічаємо багато суперечливої, а іноді і неправдивої інформації про те, що чекає лікарів та пацієнтів із впровадженням медичної реформи.

  І.Вінник: Минулого тижня Верховна Рада дала старт медреформі. Ухваливши головне: всі послуги, аналізи, дослідження, ліки, які надаються за державною програмою медичних гарантій, будуть для пацієнтів цілком БЕЗОПЛАТНИМИ.

  Це працюватиме саме так, як у страховій компанії. Пацієнти будуть знати, що саме покривається і мати можливість отримати ці послуги в обраній ними лікарні. З 2018-го року реформа запрацює на рівні первинної допомоги, з 2020-го — в усіх лікарнях. Інформація про тарифи, яка розповсюджується зараз деякими сумнівними виданнями, не мають нічого спільного з реальністю.

  Кореспондент: Але ж в багатьох електронних ЗМІ з’явилося безліч інформації про те, що тепер медицина стане платною і дуже дорогою?

  І.Вінник: Саме зараз безкоштовної медицини в Україні не існує. За результатами опитування в рамках проекту «(Без)коштовна медицина» 90% ліків українці купують за власні кошти. За даними досліджень, кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через відсутність грошей. Тому неправильно казати, що медицина стане платною і дуже дорогою для громадян внаслідок реформи. А після реформи з‘явиться реальна безоплатна допомога. Реформа вводить нові чіткі правила державного фінансування медичної системи, однакові для кожного громадянина. З'явиться чіткий список послуг, які будуть на 100% профінансовані державою: первинна допомога (сімейні лікарі, терапевти, педіатри); екстрена допомога (різке погіршення стану здоров’я, серцевий напад, інсульт, гострий апендицит, ниркова недостатність, запалення легенів тощо); паліативна допомога — перш за все, адекватне знеболювання; лікування у вузьких спеціалістів за направленням сімейного лікаря та планове лікування у рамках програми медичних гарантій. Кожна медична послуга матиме визначений тариф, який буде платити лікарні держава. Обсяг послуг у рамках програми медичних гарантій залежить від об’єму фінансування системи охорони здоров’я, однак включатиме всі основні послуги, необхідні для якісного лікування — набагато більше, ніж люди можуть отримати безоплатно зараз. Для дороговартісного лікування, як і сьогодні, будуть існувати цільові програми, продовжать діяти програми лікування онкології, гепатитів, СНІДу та ін.

  Кореспондент: З досвіду знаємо, що здебільшого реформи передбачають реорганізацію. Чи не призведуть перетворення в медичній галузі до закриття лікарень і звільнення медиків?

  І.Вінник: У законопроектах про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. На першому етапі реформи Національна служба здоров’я укладе угоди з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Але з роками конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» приведуть до впорядкування мережі медзакладів. Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу. Без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не підуть люди. Впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада. Місцеві громади вирішуватимуть, які з них потрібно підсилити, а які перепрофілювати. Держава надає технічні вимоги щодо доїзду до лікарні та її мінімального навантаження (кількість пологів, оперативних втручань). Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень. Держава зі свого боку виділить додаткові гроші на підсилення опорних закладів та перепрофілювання слабких та малозавантажених.

  Кореспондент: Іване Васильовичу, жителів сільської місцевості турбує доля фельдшерів та фельдшерських пунктцв...

  І.Вінник: Фельдшери залишаться. Фельдшери не замінятимуть лікаря, але стануть його помічниками та забезпечать доступ до медичної допомоги у найвіддаленіших селах. У 2018 році середня виплата на первинній ланці складе приблизно 370 грн на одного пацієнта, у 2019 — 450 грн. Практика у 2000 пацієнтів матиме річний дохід в 740 000 грн у 2018 та 900 000 грн у 2019. У цей бюджет входять оренда, оплата роботи лікаря, фельдшера та медсестри, прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Досі на селі ніколи не було таких коштів у медицині — і реформа дозволяє, нарешті, розгорнути пряме фінансування. Місцеве самоврядування матиме можливості для підвищення якості життя лікаря. Наприклад, якщо громада побудує якісну амбулаторію та житло, буде значно легше знайти і запросити лікаря на роботу.

  Під час зустрічі Президента України П. Порошенка з виконуючою обов’язки Міністра охорони здоров’я України У. Супрун з нагоди старту медичної реформи, Глава держави наголосив на важливості підвищення якості надання медичних послуг на селі та ухвалення відповідного закону, ініційованого ним, і зазначив, що розраховує на підтримку у цьому питанні профільної команди. «Я би хотів, щоб всі ті зусилля, які ми робили для того, щоб пояснити суспільству важливість медичної реформи, зараз так само були спрямовані на пояснення у підготовці до другого читання цього законопроекту для того, щоб ми ні в якому разі не втратили темп». Нагадаю, що 19 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні даний законопроект №7117 про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості. Він передбачає щонайменше 5 мільярдів гривень додаткового фінансування медицини в селах за два роки, зокрема будівництво сучасних ФАПів та амбулаторій, а також забезпечення їх інтернетом.

  Кореспондент: Дякую за інтерв’ю.

  За матеріалами районної газети «Колос»