У новому просвітницькому ролику в межах кампанії до 87-тих роковин Голодомору в Україні розповідаємо про спротив українського селянства під час колективізації 1930-тих років, що став передумовою здійснення геноциду щодо українців сталінським режимом.

  Найчастіше сценарій цих повстань залежав від дій місцевої влади. Якщо та йшла на поступки — люди розбирали свою худобу, майно та реманент з колгоспних комор і поверталися додому.

  Управління соціального захисту населення Погребищенської райдержадміністрації інформує, що щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.

  Основними завданнями акції є :

  Відповідно до Плану основних заходів цивільного захисту району на 2020 рік, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 15 січня 2020 року № 12 та з метою підготовки органів управління цивільного захисту району до виконання завдань за призначенням 25 листопада 2020 року проведено штабне тренування органів управління районної ланки єдиної державної системи цивільного захисту.

  Щорічно Міжнародна спільнота проводить акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.

  Як ми уже повідомляли на сайті Погребищенської райдержадміністрації дослідницькими групами, створеними при Погребищенській райдержадміністрації, виконавчих комітетах міської та сільських рад Погребищенського району, у 2007-2008 роках було проведено кропітку пошукову роботу зі складання поіменного списку 8914 жертв та 3231 постраждалих від Голодомору, зібрано свідчення 168 очевидців про ті страшні часи.

  Внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)

  Про це йдеться в Законі України № 1000 – ІХ, який набрав чинності у листопаді поточного року.

  Верховна Рада України постановила внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідні зміни. Зокрема, статтю 443 доповнити частиною другою такого змісту:

  Нагадаємо, що відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, на території України запроваджено єдині правила карантинних обмежень, здійснено перехід від адаптивного карантину до «карантину вихідного дня».

  Членами обласної комісії ТЕБ та НС взято до відома низку додаткових обмежень, відповідно до Постанови КМУ від 12.11.2020 року №1100. Так, у період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року забороняється:

  Постановою КМУ від 22.07.2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - постанова №641) визначено перелік протиепідемічних заходів, в тому числі порядок самоізоляції громадян. , що самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19

  Відповідно до Плану основних заходів цивільного захисту Вінницької області на 2020 рік, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 03 січня 2020 року № 2, 25 листопада 2020 року з 13.55 год до 15.00 год буде проведена річна комплексна перевірка регіональної системи оповіщення СИГНАЛ-ВО з практичним запуском електросирен і подачею сигналу. Прохання зберігати спокій та займатись повсякденними справами.

  У світовій історії знайдеться не так вже й багато аналогів, які за масштабом, жорстокістю, цинізмом методів здійснення і наслідками дорівнювали б українській трагедії.

  Голод 1932-1933 рр. став для українців тим, чим був голокост для євреїв або різанина 1915 р. для вірменів.

  Якби в Україні не було втрат населення, що стали наслідком спланованих владою заходів, передусім, безумовно, Голодомору, а також політичних репресій, масових виселень тощо, і припускаючи, що приріст населення на нашій землі з 1926 року до 1939 року дорівнював 16%, як в середньому по СРСР, то кількість населення України у 1939 році становила б близько 36,186 млн. осіб, а не 28,111 млн., як зафіксовано у переписі 1939 року. Отже, мінімальна оцінка втрат населення України складає 8,075 млн. осіб, або чверть усього населення республіки у 1926 році.